Правила поводження з вибухонебезпечними предметами

Правила поводження з вибухонебезпечними предметами

Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої,

засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.

1. До вибухонебезпечних предметів належать:

• вибухові речовини - хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом

певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового

пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з

виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.

• боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання,

призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:

- бойові частки ракет;

- авіаційні бомби;

- артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);

5

- інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);

- ручні гранати;

- стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);

• піротехнічні засоби:

- патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);

- вибухові пакети;

- петарди;

• ракети (освітлювальні, сигнальні);

- гранати;

- димові шашки.

• саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б

один елемент конструкції саморобного виготовлення:

- саморобні міни-пастки;

- міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки

або речі, що привертають увагу.

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою заборонено:

- наближатися до предмета;

- пересувати його або брати до рук;

- розряджати, кидати, вдаряти по ньому;

- розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;

- приносити предмет додому, у заклад освіти.

2. Необхідно негайно повідомити поліцію або дорослих про

знахідку!

Під час прогулянок необхідно ретельно дивитись під ноги та навколо

себе, особливо у парку, лісі, біля водойм тощо.

Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і

нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.

Слід пам'ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням

вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери,

допущені до цього виду робі!

Злочинці зазвичай поміщають вибуховонебезпечні предмети у звичайні

портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях.

Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах,

гаманцях, дитячих іграшках.

Тому бездоглядні предмети на території або в приміщенні закладу

освіти, в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають

особливої уваги.

Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з

вибуховим пристроєм.

6

3. Слід звертати увагу на:

- припарковані біля будівель дитячих садків автомашини, власники яких

невідомі або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли

автомобіль давно непорушно припаркований;

- наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього

дротів;

- звуки, що лунають від предмета (цокання годинника, сигнали через

певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;

- наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки,

акумулятори тощо);

- наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на

велику відстань.

У разі знаходження підозрілого предмета на території закладу

дошкільної освіти, потрібно негайно повідомити про знахідку керівника

закладу, працівників поліції чи службу з надзвичайних ситуацій!

4. У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ,

цивільного захисту;

2. Не підходити до предмета, не торкатися і не пересувати його, не

допускати до знахідки інших людей;

3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного

предмета.

4. Не користуватися засобами радіозв'язку, мобільними телефонами

(вони можуть спровокувати вибух).

5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити

час її виявлення.

У випадку, коли в закладі освіти знайдено вибуховий пристрій й

здійснюється евакуація:

- одягніть дітям одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на

товстій підошві (це може захистити від осколків скла);

- під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що

проводять евакуацію;

- тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.

5. Якщо заклад дошкільної освіти опинився поблизу епіцентру

вибуху:

- обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків

води, газу, спалахів й т. д. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника

або свічки - користуйтеся ліхтариком;

- негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;

7

- з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло

повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;

- перевірте, чи потребують допомоги інші діти й працівники закладу.

Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся

наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам.

Найкраще, що можна зробити - залишити небезпечне місце. До того ж,

варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами,

щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух.

Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці

зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при

повторному вибуху жертв буде набагато більше.

6. Звертаємо увагу, що:

- не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або

підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;

- виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника поліції та

не можна торкатися знахідки;

- не користуйтеся мобільним та радіозв'язком поблизу підозрілої

знахідки.

Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна

товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті

можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно

насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і

надписи на кшталт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки»,

«секретно» і т. п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або

опускати у воду.

7. Поради керівнику закладу дошкільної освіти:

Останнім часом почастішали випадки телефонних повідомлень про

замінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що можуть

виявитися вибуховими пристроями.

На такий випадок пропонуємо заходи попереджувального характеру:

• посилити пропускний режим при вході і в'їзді на територію закладу,

пильнувати системи сигналізації і відеоспостереження;

• проводити обходи території закладу і періодичну перевірку складських

приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або

підозрілих предметів;

• організувати проведення спільних із працівниками цивільного захисту,

правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з питань дій у разі

загрози або виникнення надзвичайних подій.

У разі виявлення підозрілого предмета працівниками закладу освіти

потрібно негайно повідомити правоохоронні органи, територіальні органи

управління з питань цивільного захисту.

8

До прибуття оперативно-слідчої групи керівник закладу освіти повинен

дати вказівку співробітникам знаходитися на безпечній відстані від

знайденого предмета.

У разі потреби - евакуйовувати людей згідно наявному плану евакуації.

8. Алгоритм дій у надзвичайній ситуації (далі - НС)

1. Визначити, який тип небезпеки: захоплення будівлі, обстріл,

повітряна атака, пожежа, повінь, хімічна чи біологічна атака.

2. Чи безпечно у приміщенні? Аварійне блокування, укриття у

приміщенні, евакуація за межі.

3. Обрати план реагування в залежності від умов надзвичайної

ситуації та визначити команду реагування.

3.1.Зазанчити необхідну інформацію:

- контакти екстрених служб для оповіщення;

- відповідальний за інформування персоналу про НС;

-спосіб сповіщення персоналу про НС;

- відповідальний за інформування екстрених служб;

- способи сповіщення екстрених служб;

- способи сповіщення екстрених служб у випадку зникнення зв’язку;

- відповідальний за сповіщення батьків або законних представників дітей;

- способи сповіщення батьків або законних представників дітей;

- способи отримання інформації щодо перебігу НС від офіційних джерел під

час перебування в укритті;

- способи комунікації між колективом та адміністрацією закладу освіти під час

НС;

- відповідальний за реалізацію плану дій у випадку НС у групі;

- відповідальний за тривожну валізу;

- відповідальний за облік та взаємодію з дітьми.

4. визначити план дій вихователя у випадку: евакуації за межі закладу,

аварійного блокування, укриття у приміщенні закладу освіти.

5. залишити небезпечне місце відповідно до мапи евакуації вікових груп.